капибара
Святолав Вакарчук, окрім того, що є лідером "Океану Ельзи", є також радником президента з питань молодіжної політики, послом доброї волі ООН, натхненник Майдану. Хоча для багатьох його шанувальників він перш за все - талановитий музикант.Святолав Вакарчук, окрім того, що є лідером "Океану Ельзи", є також радником президента з питань молодіжної політики, послом доброї волі ООН, натхненник Майдану. Хоча для багатьох його шанувальників він перш за все - талановитий музикант.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ente...chuk_live.shtml
В ефірі Української Служби Бі-Б-Сі зі Святославом Вакарчуком розмовляла Ірена Таранюк.
Бі-Бі-Сі: У вас дві вищі освіти: фізична та економічна. Як ви прийшли до того, що робите зараз? Коли виникло бажання, а головне потреба писати музику?
Святослав Вакарчук: Фізикою я займався з дитинства, і хотів стати фізиком свідомо. Дуже рано поступив в університет, в 16 років, і в 21 вже закінчив. Відразу після того захотів дістати другу вищу освіту зі спеціальності "міжнародна економіка", це була післядипломна освіта, і тому вона тривала коротше. Паралельно я займався музикою: в "Океані Ельзи" я співаю з 19 років.
Бі-Бі-Сі: Одна з наших слухачок запитує, чи вам ніколи не хотілося співати в менш мелодраматичному стилі? Олена Ластовкіна з Харкова пише: "Ви - непоганий співак, просто не дуже сучасний."
Святослав Вакарчук: Дуже приємно, що є різні думки. Дуже приємно, що з"явилося покоління, для яких навіть "Океан Ельзи" не є сучасним. Океан Ельзи робить музику не для того, щоб бути попереду чогось, щоб бути модним. Ми робимо музику для власного задоволення, а коли від того щасливі ще й наші слухачі, то це - подвійне задоволення.
Бі-Бі-Сі: Це цікаво, бо одний слухач, з Донецька пише, що ваші перші пісні були сумними, меланхолійними, але ваші останні пісні лунають інакше.
Святослав Вакарчук: Я зараз сам послухав "Сюзі", три роки тому з записував її в студії, і я подумав, це ж я так жалісно її співав. Мабуть зараз я би так не заспівав. Я ніколи не вважав "Океан Ельзи" мелодраматичною групою, я думаю, що ми все-таки музична група.
Бі-Бі-Сі: Назвав нашого нового альбому "Глорія" асоціюється з релігійними гімнами, возвеличенням бога... Чому така назва?
Святослав Вакарчук: В мене асоціації з Древнім Римом швидше. Ця назва дуже мелодійна і багатогранна, і підходить до тієї пластинки, яка виходить. Але назва - це всього-навсього форма, від якої не так багато залежить.
Бі-Бі-Сі: Запитання від слухача...
Слухач Бі-Бі-Сі: "Мене звати Світлана Іщенко, я мешкаю в місті Дніпропетровськ. Такі тексти, така мова... Дуже приємно, що ви повертаєте наш народ в деяких російськомовних областях до мови якою говорили і наші батьки, і діди. Коли чують пісні Святослава Вакарчука, то згадують, боже, яка ж красива українська мова. Ви використвуєте лише свої тексти, чи звертається до матеріалів інших авторів?"
Святослав Вакарчук: Україні історично в спрадщину дісталася двомовність. Наше завдання - зробити так, що продуманими, толерантними кроками да якийсь час зробити так, щоб українська мова стала рідною мовою для більшості людей в цій країні. Головне, що це треба робити дуже обережно. Повертаючись до запитання, дай бог усі свої тексти проспівати. На це не вистачає можливості і часу. Чужі тексти ми беремо виключно у випадку, коли ми переспівуємо відомі пісні.
Бі-Бі-Сі: Володимир з Черкас пише, що вані останні роботи наближаютьмся до стилю acid jazz. Що переважає в товрчості Океану Ельзи: кон"юнктура чи творча свобода?"
Святослав Вакарчук: Ми завжди керувалися свободою вибору, нам аболютно все одно, які стилі модні, які немодні. Acid jazz - абсолютно нетиповий для нас стиль. Я орієнтувався на манеру співу, на експресію, яка була у Висоцького, наприклад, якщо вже робити якісь аналоги.
Бі-Бі-Сі: Наш наступний слухач...
Слухач Бі-Бі-Сі: "Вітання з Вашингтонщини, з Сіетлу. Я не хочу відразу представлятися, може Славко мене спізнає. Ми не бачиличь так років вісім. Хочу подякувати за Майдан.
Святослав Вакарчук: Дякую, але не можу впізнати...
Бі-Бі-Сі: Прошу представитися.
Слухач Бі-Бі-Сі: То Ярко Сидорський дзвонить!
Святослав Вакарчук: Боже мій! Я тебе абсолютно не пізнав... Уявляєте, це мій однокласник.
Бі-Бі-Сі: Пане Сидорський, що ви можете пригадати про нашу зірку Святослава Вакарчука в дитинстві, в ранній юності?
Слухач Бі-Бі-Сі: Я пригадав один момент, через що я й казав, що він ніколи би не зрадив. То був 1988 рік, і був нам час вступати в Комсомол. І четверо людей з класу вирішили, що "нам того не треба". Один з тих чьотирьох був Славко.
Святослав Вакарчук: Було таке, то правда. Я потім часто це згадував. Хоча скажу тобі чесно, в 88-му це зробити було легше, ніж в 78-му, наприклад.
Бі-Бі-Сі: Один слухач пише, що на фотографії з журналу "Viva!", дуже схожій на обкладинку диску "Бітлз", ви переходите через перехід усією групою ...навпроти Прокуратури України. Це ваша любов до бітлів, чи нестача творчої фантазії у фотографів?
Святослав Вакарчук: Це не прокуратура, це - Міністерство внутрішніх справ. Якщо є тільки два варіанти (відповіді), то я виберу перший. Всі дуже добре знають, як ми любимо групу "Бітлз" і як ми нею захоплюємося. Можливо можна називати багато імен улюблених виконавців, але якщо називати одне, то це безумовно "Бітлз". І хоча зараз я не слухаю їх так багато, як раніше, але такого величезного впливу на мене не мав ніхто. Це сто відсотків.
Бі-Бі-Сі: Катерина Немиря пише, що приїхавши до Америки була заскочена популярністю "Щедрика" Леонтовича, хоча прикро було чути, що це -" американська різдвяна пісня", як і гірко було бачити, що нас мають за Russian. " Як на вашу думку, популяризується українська музика в світі?
Святослав Вакарчук: Якщо говорити про популяризацію, то ми говоримо про шоу-бізнес. Ринок є ринок, і тут не може бути централізованого підходу. Дуже шкода, що в той час як в Україні музика розвивається семимильними темпами, цей зв"язок з українською діаспорою є дещо запізнілим. Туди все доходить вибірково, і я досі не можу зрозуміти метод: чому щось там знають, щось не знають. Вже довший час ми не можемо потрапити з гастролями за океан, я сподіваюсь, що цього року це стане можливим. Видно, що наприклад в Європі, слухачеві пропонують зовсім інші "страви", і чий це вибір, я не знаю.
Бі-Бі-Сі: Яке місце у вашій творчості займає Висоцький і чи вплинув він на вас?
Святослав Вакарчук: Я з дитинства чув цю музику. Я думаю, що це одна з найвидатніших постатей в 20-му столітті, яку дав світу Росія, Радянський Союз. Унікальність цієї людини в тому, що це був єдиний пісенний продукт, який об"єднував навколо себе всі верстви населення колишнього радянського Союзу і всі національності.
Бі-Бі-Сі: Один із слухачів пише про наш революційний дух навіть до Майдану. А який лейтмотив нового альбому?
Святослав Вакарчук: Я не думаю, що після Майдану треба писати про Майдан. Нема взагалі таких речей, про які потрібно писати. Ти пишеш про те, про що ти не можеш не писати. Я не писав жодної пісні про революцію, але сталося так, що багато з них стали доречними під час революції.
Бі-Бі-Сі: Слухач з Малина запитує, яку партію підтримуватиме на наступних парламентських виборах і чому?
Святослав Вакарчук: Я музикант, а не політик, і буду підтримувати Партію шанувальників якісної музики.
Бі-Бі-Сі: Чи не розчарувалися ви у діяльності нової української влади?
Святослав Вакарчук: Знову-таки, я повторюю, я не політолог, щоб робити передчасні висновки. Скажу лише дві речі: позитив у тому, що є безпрецедентний рівень демократії, все відбувається публічно. Що стосується того, хто правий і хто неправий, я скажу, що правда завжди переможе. Це всесвітній закон.
Владу цю ми самі вибирали, і не треба знову повторювати пост-радянський синдром: от владу вибрали, і вони в усьому винні, і ми в них розчарувалися. Ми так само відповідальні за майбутнє нашої країни, як і вони. Ми рік тому продемонстрували, що ми можемо все. Майдан закінчився, треба закатати рукави і працювати.
Бі-Бі-Сі: Що ви цінуєте в жінках?
Святослав Вакарчук: Завдання кожної людини на землі - знайти свою пару. Якщо ти не відчуваєш кохання, ти не повноцінна людина. Жінка дана чоловіку для кохання, і навпаки.
Бі-Бі-Сі: Слухачка пише, що ваш союз з Лялею Фонарьовою став би більш переконливим, якби ви, за прикладом інших музикантів групи, стали б батьком.
Святослав Вакарчук: Про такі речі серйозно вголос говорити не треба.
Бі-Бі-Сі: Чия ідея була провадити прес-конференцію з нагоди випуску нашого альбому в музеї Ханенків, де, як пише одна слухачка, знімальні групи "обчухрували спинами" нідерландський живопис 15-18-го століть?
Святослав Вакарчук: Це неправда. Працівники музею, які люб"язно надали наи приміщення, зробили все, щоб усе пройшло нормально. Ідея провести прес-конференцію з цього музею належала нам, бо нам дуже подобається аура цього музею, і ми хотіли, щоб пластинка вийшла прямо звідти.
Бі-Бі-Сі: Чи не соромно вам, пише наш слухач, бути конформістом: ви не єдиний музикант, що виступав на Майдані, але ви дістали найбільше політичних дивідендів. Ви радник президента, а Олег Скрипка (з гурту "Воплі Відоплясова") відмовився від звання народного артиста. Ваш конформізм, пише він, "не відповідає покликанню митця бути сумлінням нації."
Святослав Вакарчук: Я б хотів знати, в чому проявляється моє несумління нації? Я роблю свою справу, а що стосується звань, то я їх ніколи не просив і ніколи не проситиму. Що стосується дивідентів, я їх не заробив, окрім того, що мене постійно намагаються втягнути в політику. Той статус, що я маю, дозволяє мені багато зробити для української молоді, що я і роблю.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ente...chuk_live.shtml
В ефірі Української Служби Бі-Б-Сі зі Святославом Вакарчуком розмовляла Ірена Таранюк.
Бі-Бі-Сі: У вас дві вищі освіти: фізична та економічна. Як ви прийшли до того, що робите зараз? Коли виникло бажання, а головне потреба писати музику?
Святослав Вакарчук: Фізикою я займався з дитинства, і хотів стати фізиком свідомо. Дуже рано поступив в університет, в 16 років, і в 21 вже закінчив. Відразу після того захотів дістати другу вищу освіту зі спеціальності "міжнародна економіка", це була післядипломна освіта, і тому вона тривала коротше. Паралельно я займався музикою: в "Океані Ельзи" я співаю з 19 років.
Бі-Бі-Сі: Одна з наших слухачок запитує, чи вам ніколи не хотілося співати в менш мелодраматичному стилі? Олена Ластовкіна з Харкова пише: "Ви - непоганий співак, просто не дуже сучасний."
Святослав Вакарчук: Дуже приємно, що є різні думки. Дуже приємно, що з"явилося покоління, для яких навіть "Океан Ельзи" не є сучасним. Океан Ельзи робить музику не для того, щоб бути попереду чогось, щоб бути модним. Ми робимо музику для власного задоволення, а коли від того щасливі ще й наші слухачі, то це - подвійне задоволення.
Бі-Бі-Сі: Це цікаво, бо одний слухач, з Донецька пише, що ваші перші пісні були сумними, меланхолійними, але ваші останні пісні лунають інакше.
Святослав Вакарчук: Я зараз сам послухав "Сюзі", три роки тому з записував її в студії, і я подумав, це ж я так жалісно її співав. Мабуть зараз я би так не заспівав. Я ніколи не вважав "Океан Ельзи" мелодраматичною групою, я думаю, що ми все-таки музична група.
Бі-Бі-Сі: Назвав нашого нового альбому "Глорія" асоціюється з релігійними гімнами, возвеличенням бога... Чому така назва?
Святослав Вакарчук: В мене асоціації з Древнім Римом швидше. Ця назва дуже мелодійна і багатогранна, і підходить до тієї пластинки, яка виходить. Але назва - це всього-навсього форма, від якої не так багато залежить.
Бі-Бі-Сі: Запитання від слухача...
Слухач Бі-Бі-Сі: "Мене звати Світлана Іщенко, я мешкаю в місті Дніпропетровськ. Такі тексти, така мова... Дуже приємно, що ви повертаєте наш народ в деяких російськомовних областях до мови якою говорили і наші батьки, і діди. Коли чують пісні Святослава Вакарчука, то згадують, боже, яка ж красива українська мова. Ви використвуєте лише свої тексти, чи звертається до матеріалів інших авторів?"
Святослав Вакарчук: Україні історично в спрадщину дісталася двомовність. Наше завдання - зробити так, що продуманими, толерантними кроками да якийсь час зробити так, щоб українська мова стала рідною мовою для більшості людей в цій країні. Головне, що це треба робити дуже обережно. Повертаючись до запитання, дай бог усі свої тексти проспівати. На це не вистачає можливості і часу. Чужі тексти ми беремо виключно у випадку, коли ми переспівуємо відомі пісні.
Бі-Бі-Сі: Володимир з Черкас пише, що вані останні роботи наближаютьмся до стилю acid jazz. Що переважає в товрчості Океану Ельзи: кон"юнктура чи творча свобода?"
Святослав Вакарчук: Ми завжди керувалися свободою вибору, нам аболютно все одно, які стилі модні, які немодні. Acid jazz - абсолютно нетиповий для нас стиль. Я орієнтувався на манеру співу, на експресію, яка була у Висоцького, наприклад, якщо вже робити якісь аналоги.
Бі-Бі-Сі: Наш наступний слухач...
Слухач Бі-Бі-Сі: "Вітання з Вашингтонщини, з Сіетлу. Я не хочу відразу представлятися, може Славко мене спізнає. Ми не бачиличь так років вісім. Хочу подякувати за Майдан.
Святослав Вакарчук: Дякую, але не можу впізнати...
Бі-Бі-Сі: Прошу представитися.
Слухач Бі-Бі-Сі: То Ярко Сидорський дзвонить!
Святослав Вакарчук: Боже мій! Я тебе абсолютно не пізнав... Уявляєте, це мій однокласник.
Бі-Бі-Сі: Пане Сидорський, що ви можете пригадати про нашу зірку Святослава Вакарчука в дитинстві, в ранній юності?
Слухач Бі-Бі-Сі: Я пригадав один момент, через що я й казав, що він ніколи би не зрадив. То був 1988 рік, і був нам час вступати в Комсомол. І четверо людей з класу вирішили, що "нам того не треба". Один з тих чьотирьох був Славко.
Святослав Вакарчук: Було таке, то правда. Я потім часто це згадував. Хоча скажу тобі чесно, в 88-му це зробити було легше, ніж в 78-му, наприклад.
Бі-Бі-Сі: Один слухач пише, що на фотографії з журналу "Viva!", дуже схожій на обкладинку диску "Бітлз", ви переходите через перехід усією групою ...навпроти Прокуратури України. Це ваша любов до бітлів, чи нестача творчої фантазії у фотографів?
Святослав Вакарчук: Це не прокуратура, це - Міністерство внутрішніх справ. Якщо є тільки два варіанти (відповіді), то я виберу перший. Всі дуже добре знають, як ми любимо групу "Бітлз" і як ми нею захоплюємося. Можливо можна називати багато імен улюблених виконавців, але якщо називати одне, то це безумовно "Бітлз". І хоча зараз я не слухаю їх так багато, як раніше, але такого величезного впливу на мене не мав ніхто. Це сто відсотків.
Бі-Бі-Сі: Катерина Немиря пише, що приїхавши до Америки була заскочена популярністю "Щедрика" Леонтовича, хоча прикро було чути, що це -" американська різдвяна пісня", як і гірко було бачити, що нас мають за Russian. " Як на вашу думку, популяризується українська музика в світі?
Святослав Вакарчук: Якщо говорити про популяризацію, то ми говоримо про шоу-бізнес. Ринок є ринок, і тут не може бути централізованого підходу. Дуже шкода, що в той час як в Україні музика розвивається семимильними темпами, цей зв"язок з українською діаспорою є дещо запізнілим. Туди все доходить вибірково, і я досі не можу зрозуміти метод: чому щось там знають, щось не знають. Вже довший час ми не можемо потрапити з гастролями за океан, я сподіваюсь, що цього року це стане можливим. Видно, що наприклад в Європі, слухачеві пропонують зовсім інші "страви", і чий це вибір, я не знаю.
Бі-Бі-Сі: Яке місце у вашій творчості займає Висоцький і чи вплинув він на вас?
Святослав Вакарчук: Я з дитинства чув цю музику. Я думаю, що це одна з найвидатніших постатей в 20-му столітті, яку дав світу Росія, Радянський Союз. Унікальність цієї людини в тому, що це був єдиний пісенний продукт, який об"єднував навколо себе всі верстви населення колишнього радянського Союзу і всі національності.
Бі-Бі-Сі: Один із слухачів пише про наш революційний дух навіть до Майдану. А який лейтмотив нового альбому?
Святослав Вакарчук: Я не думаю, що після Майдану треба писати про Майдан. Нема взагалі таких речей, про які потрібно писати. Ти пишеш про те, про що ти не можеш не писати. Я не писав жодної пісні про революцію, але сталося так, що багато з них стали доречними під час революції.
Бі-Бі-Сі: Слухач з Малина запитує, яку партію підтримуватиме на наступних парламентських виборах і чому?
Святослав Вакарчук: Я музикант, а не політик, і буду підтримувати Партію шанувальників якісної музики.
Бі-Бі-Сі: Чи не розчарувалися ви у діяльності нової української влади?
Святослав Вакарчук: Знову-таки, я повторюю, я не політолог, щоб робити передчасні висновки. Скажу лише дві речі: позитив у тому, що є безпрецедентний рівень демократії, все відбувається публічно. Що стосується того, хто правий і хто неправий, я скажу, що правда завжди переможе. Це всесвітній закон.
Владу цю ми самі вибирали, і не треба знову повторювати пост-радянський синдром: от владу вибрали, і вони в усьому винні, і ми в них розчарувалися. Ми так само відповідальні за майбутнє нашої країни, як і вони. Ми рік тому продемонстрували, що ми можемо все. Майдан закінчився, треба закатати рукави і працювати.
Бі-Бі-Сі: Що ви цінуєте в жінках?
Святослав Вакарчук: Завдання кожної людини на землі - знайти свою пару. Якщо ти не відчуваєш кохання, ти не повноцінна людина. Жінка дана чоловіку для кохання, і навпаки.
Бі-Бі-Сі: Слухачка пише, що ваш союз з Лялею Фонарьовою став би більш переконливим, якби ви, за прикладом інших музикантів групи, стали б батьком.
Святослав Вакарчук: Про такі речі серйозно вголос говорити не треба.
Бі-Бі-Сі: Чия ідея була провадити прес-конференцію з нагоди випуску нашого альбому в музеї Ханенків, де, як пише одна слухачка, знімальні групи "обчухрували спинами" нідерландський живопис 15-18-го століть?
Святослав Вакарчук: Це неправда. Працівники музею, які люб"язно надали наи приміщення, зробили все, щоб усе пройшло нормально. Ідея провести прес-конференцію з цього музею належала нам, бо нам дуже подобається аура цього музею, і ми хотіли, щоб пластинка вийшла прямо звідти.
Бі-Бі-Сі: Чи не соромно вам, пише наш слухач, бути конформістом: ви не єдиний музикант, що виступав на Майдані, але ви дістали найбільше політичних дивідендів. Ви радник президента, а Олег Скрипка (з гурту "Воплі Відоплясова") відмовився від звання народного артиста. Ваш конформізм, пише він, "не відповідає покликанню митця бути сумлінням нації."
Святослав Вакарчук: Я б хотів знати, в чому проявляється моє несумління нації? Я роблю свою справу, а що стосується звань, то я їх ніколи не просив і ніколи не проситиму. Що стосується дивідентів, я їх не заробив, окрім того, що мене постійно намагаються втягнути в політику. Той статус, що я маю, дозволяє мені багато зробити для української молоді, що я і роблю.
Люди я вас нашла!!!!!!!!